В чудову березневу мить серденько ніжністю горить

 І розмальовують життя дитячі ніжні почуття:

Чи є в світі що світліше,
Як мамині очі,
Що все зорять за дітками,
Як вдень, так і вночі?

Чи є в світі що щиріше,
Як серденько мами,
Яке б’ється для дитини
Днями і ночами?

Чи є в світі що дорожче,
Як мама кохана,
Що трудиться для дитини
До ночі від ранку?

Можна вибрать друга і по духу брата, 
Та не можна рідну матір вибирати.

За тобою завше будуть мандрувати 
Очі материнські і білява хата.

І якщо впадеш ти на чужому полі, 
Прийдуть з України верби і тополі.

Стануть над тобою, листям затріпочуть, 
Тугою прощання душу залоскочуть.

Можна все на світі вибирати, сину, 
Вибрати не можна тільки Батьківщину.